Skip to content Ах-х-х! …
Ах-х-х! …
Ах-х-х! …
– Ах, матінко! …
– Ах, з Павликом! …
Ахтерштевень розбитий! …
Ах, чорт візьми! …
Ах ти, гадина! …
А-а-ах! …
А-а-ах! …
Ах, Павлику, Павлику… – …
Ах, з радянського підводного човна «Піонер»? …
А-а-ах! …
«Ах, клятий восьминог! …
Ах, чорт візьми! …
Ах, як шкода, що мені не довелося його побачити! «Ах, чому в нього так тремтять пальці на руках? …
Ах, якби я знав, що скажуть моєму Ізі, я б уже туди з'їздив! …
— Ах, ах! …
— Ах, начальник, дорогий начальник, куди ж ми підемо? …
XIV Село аж ахнуло, коли дізналося про те, що Павло Гречаний працює на фермі. …
Кузь аж ахнув, побачивши таку розкіш. От пипочка, що просто тільки – а-ах та пере-ах! …
А-ах! …
Ах, ах! …
а-ах! …
Ах, я такії люблю ужасть как: штоб про таку любов писалось, штоб як смола кипєла! …
Ах, ето ужасно жорстоко… Голохвостий. …
Ах, не говоріть мінє про любов… А я до вас ужасть как… Только, будь ласка, не говоріть, пожалуста, про любов, потому ето шкандаль… Голохвостий. Весна люба, ах, прийшла! …
Зима люта, ах, пройшла! …
Ах, люта година – Злая хвилина! …
Ах, хто мене зможе з цieї митi Якось зцiлити? …
Гей, поля, поля зеленi, Поля, цвiтом оздоблннi, Ах, долини, балки, I могили, й пагорки! …
Ах ви, вод потоки чистi! …
Ах, кучерi якi у дiбров цих i гайкiв. «Любов матері, любов матері, любов матері, ах, любов матері!» Та брехня! …
— Ах, голубе, ви щасливий чоловік, — …
(«Ах, Костю! …
Костя, зрозумівши, що сказав щось смішне, теж починає сміятись і ще раз повторює: "Ах, який гарненький ліфчик!" Але Клавдія Петрівна відсилає його гратися. Ах, ах, ах! …
Ах, дяді Філі не знати, хто вам потрібен?! …
Ах, ах! …
Ах, ах! …
– Слухайте, що ви весь час ахкаєте? …
– Вам не подобається моє «ах»? …
Ах, скільки дядя Філя передивився висококласних дам… – …
– Ах, таки да! …
– Ах, молодий чоловіче. …
Але у світі в усьому існує несправедливість… Ах, я бачу по очах – дядя Філя вам набрид. з розбуялою анонiмною силою, що протинає своїми струмами все живе, пiдключаєшся до неї з тим, аби на кiлька секунд – а-ах! …
Ах, нащо ж я банячив!” i “Ай, бляха, а я так тебе хотiв!”, …
– Ах, щось воно все менi лiньки… – …
ходи сюди, а-ах!” – …
ах холєра, ну як мислимо, щоб двоє недурних людей, якi начебто ж кохають одне одного, так? В поетовій душі звучать мотиви, що вилилися згодом у вражаючий силою страждання вірш: Ах ты, тоска проклята! …
Ах ты, скука, ах ты, мука, люта мука! …
Ах преподобнії: я стовпотворіння собою умножати не хочу. …
Ах, твій розум помістити Слів сих хитрих не зумів. …
Ах! …
Ах, не златое, если сравнить злато, Против водности еще оно блато. – Ах, як хороше! …
Ах! …
– Загубив фотоапарат… Ах, який я необережний! …
Ах, коли б Артем міг розплющити очі, щоб більше не марити!.. …
Ах, Діано, моя Діано, як ти мене налякала! …
– Ах! …
Ах, ось що: він дякував Артемові за допомогу, без якої кабан, напевне, розтерзав би його. …
– Ах, так?