Результати пошуку слова: Ах
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— Ах ти ж зараза шестидюймова! … Ах ти ж, сплюх нещасний! … Найвища ступінь розумової діяльності — послухати проповідь попа і потім ахкати біля затурканої жінки і голодних, неписьменних дітей: який у нас розумний батюшка… Що ж, ти такою людиною хочеш бути? … — Ах ти ж… — … — О, знову ахтивіст об’явився!
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
И в сотый раз она кончала Псалом невольничий глухой, Поникла смуглой головой, Вздохнула тяжко и сказала: «Ах, песня, песня, песня горя, Ты неразлучная моя, В моем житейском бурном море Одна ты тихая струя! … Ах, мне с тобой и горе любо, Я все с тобою разделю. … Ах, послушай О том, что видела во сне,- Я расскажу тебе.
БІЛИК Іван – Золотий Ра
Веслярі співали по-ахейському й напевно ж були з Патр, а не з Хіоса. … Тиран урешті знайшов спільну мову з найбагатшим купцем ахейських Патр. … Не мавши іншої ради, Періандр змушений був піти на крайній крок: послати гінців до оракула Мертвих на річці Ахеронт в Епірі, ризикуючи викрити себе як згубника Меліссиної душі.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит
Так само і щодо ахурів-асурів – в «Авесті» ахури тільки боги, а в «Рігведі» асури – переважно демони, хоч іноді й боги. … Перський цар Дарій на знаменитій Бехістунській скелі заявляє, що саки (скіфи) були невірними й не шанували Ахурамазди. … сома, ахура – асура, Хінд – Сінд, Вахуман – Васуман, Вахішта – Васіштха тощо.
ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ
Так посему, если видиш на старой в Ахтырке церкве кирпич и вапну, а плана ея не понимаеш, как думаєш — усмотрел ли и узнал ея? … Ах, мій друже, ти такий самий, як яблуня. … Ах! … Ах! … Ах! … Ах покой душевный! … «Ах! … Ах! … Ах несть мне днесь мира и несть мне навклира. … Весна люба, ах, пришла! … Зима люта, ах пройшла!
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців
Ах, це в моєму домі? … Варіант № 2 народився в голові Бендера, коли він на контрамарку оглядав виставку АХРР^[1] . … – Ах, справді!.. … – Ах, нічого я не знаю, – … – Ах, я така рада бачити вас! … – Ах, чоловік! … – тихо ахнув Іполит Матвійович. … Ах!.. … Ах!.. … Ах!.. … Ах! … Ах! … – Ах, ситечко! … Ах, я і забув!