ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Він дивився туди так уперто, немов вичаровуючи своїм поглядом щось бажане, що всі коло столика теж поступово стали переводити погляди до дверей, і всі побачили свою художницю' з подругою, маленькою гостроносою сухою жіночкою. … В мене такого бажання не виникало… – … Він не належить ні своїм бажанням, ні своїм потребам.