ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Навіщо йому бачити тих селюків! … Я повернув Кетрін так, щоб, цілуючи, бачити її обличчя, і побачив, що очі в неї заплющені. … Священик мав страшенно втомлений вигляд – я не звик бачити його такого. … Мене трохи підвели й тримали за плечі, так що я міг сам бачити на екрані більші чужорідні тіла в моїх ногах.