КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися
Отже, хто бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві, і мак у городі. … Се ж того козака, що ми бачили, се ж твого князя, се ж твого судженого!