Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
…маків та заржавілою сівалкою, і навіть розлите море пшениць лишала вона під ногами; вона була готова перейти в інші світи, це я побачив ув її згаслих очах, і розпачлива її безнадійність хлинула на мене. … У такі безсонні ночі на краю безодні я вибудовував хай крихкі й непевні містки.між сином і мною, і це був компроміс із самим собою.