СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський
Отбыл в неизвестном…» Ха-ха-ха… Сонце ще високо, i вони нескоро закiнчать свої щоденнi мандри безмежним полтавським морем. … I несподiвано такi сентименти… Свої тривалi монологи Якубович неминуче кiнчав проханням познайомити його з Горьким, на тiй, мовляв, пiдставi, що вiн без краю захоплений творами великого письменника.