Результати пошуку слова: Без краю море

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

У цю годину безмежне море і важкі хвилі заступали далекий обрій, Русь. … І невгамовний наш князь, усю Русь, каже, хочу пройти з краю до краю. … 3 Тиша стояла й безвітря, Руське море неначе спало, в берегах біля Херсонеса ледь-ледь плескалась хвиля, лоно вод не тривожила жодна лодія.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Від самого підніжжя Західної Стіни аж до обрію колихалося море густих трав з теплим духом весняних соків. … [47] Швидко, безшумно добіг до краю пагорба, прослизнув повз сплячих вартових і, наче упир, помчав униз схилом на захід, до Ентули. … Чим ближче до Безіменного Краю, тим частіше Падлюка показує зуби.

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Він хотів би дати селянам їжу, землю і безперервний відпочинок… Добре, але ж це все зменшить мої прибутки, а вони вже й так зменшилися до краю… Та коли б я сказав йому: допоможи мені забрати в жерців царські скарби, – …  Глупота безмежна, як море, все в собі вмістить.

Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА

Posted on by / 0 Comment

Без них бо неможлива уперта й до краю, зрештою, однобічна наукова праця, що полягає в постійному зглибленні явища, в своєрідному пропалюванні його розумовим струменем. … — Що ж, мрійникам море по коліна… Тільки вони завжди тонуть.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

— Горе — море, чаркою, сину, не заллєш, — … Онде кілька жінок, розпустивши хустя, неспішно ведуть розмову, притакують одна одній; чоловіки ж — звісно: чадять тютюном, аж синьо у вагоні, і гуторять без кінця-краю про свої селянські гаразди… … море. … Час і нам уже одпи-хати свого човна, яке б там не було море.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Той, хто виходив у море на риболовлю, проклинав безрибні води, а хто обробляв латку землі – гризунів та шкідників, мороз і каміння. … …привела його в думках знову туди, куди Котту погнав час і задушлива атмосфера Римської імперії,- до безлюдних сходнів гавані на краю світу, до місця вигнання.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

ї» море приб’є до берега, тоді треба виволокти і врятувати, і артіль подякує — без шаланди риби не наловиш. … Чудна ваша природа, земляки, лісу без міри, народ простий та довірливий, і чекайте нас завтра коло села — шахтарів і металістів, красу донбасівського краю».