Результати пошуку слова: Без кінця краю

без кінця́-кра́ю – словосполучення незмінювана словникова одиниця

Перша частина пишеться окремо, а дві наступні ‒ через дефіс у прислівниках не сьогодні- завтра, без кінця–краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд).

І думкою не збагнеш тієї без кінця–краю озії!..,

Розмова про відьом потяглася без кінця–краю.

–  Ви досвідчена людина, Харлі, інакше ми не довірили б вам такої делікатної справи, але зрозумійте, що ми не можемо без кінця–краю морочитися з вашою недільною школою.

Будь щаслива, дівчино… Будь здорова… Ревли по шляхах грузовики без кінця й краю, везли втікачів.

Дивитись би так без кінця й краю на ізумруди далеких зір у воді й на небі і відчувати себе щасливою часткою яркого й коханого світу.

Пліній уявив собі, як довгими вечорами Руді сестри читають і перечитують без кінця–краю ті листи.

А в голові стоїть шум… Скрип підвід, немов ячіння журавлине, жалібне, без кінця й краю… У мряці ночі, відтіненій далекими загравами, те ячіння стоїть над землею.

Службове слово пишеться окремо, а два наступні – через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця–краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд). в)цілому, (за)багато, (на)виплат, до(в)подоби, (по)вінця, (без)кінця(краю), (