Семен Скляренко – Володимир
…Бачу безумну юрбу синів Амаліка, що зупиняє на кожному кроці мандрівників, вириває у голодного останній шматок хліба, забирає все майно, чую стогін і плач чоловіків, жінок і дітей, що підносять д'горі свої руки… … це дикий, кривавий сон, безумне маячіння, яких ніхто ні переказати, ні описати не може.