Бендюги Posted on by / 0 Comment бендюги́ – … множинний іменник (віз) відмінок однина множина називний бендюги́ родовий бендюгі́в давальний бендюга́м знахідний бендюги́ орудний бендюга́ми місцевий на/у бендюга́х кличний бендюги́ [розм.]
Бендюг Posted on by / 0 Comment бендю́г – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний бендю́г бендюги́ родовий бендюга́ бендюгі́в давальний бендюго́ві, бендюгу́ бендюга́м знахідний бендюга́ бендюги́, бендюгі́в орудний бендюго́м бендюга́ми місцевий на/у бендюго́ві, бендюгу́ на/у бендюга́х кличний бендюгу́ бендюги́
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment Квачі, помела, макогони В пушкарське відомство пішли; Колеса, бендюги і кари І самиї церковні мари В депо пушкарськеє тягли.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Авто-бендюги звозять матеріали, вишукані по старих складах, армія грабарів блискає до сонця лопатами; стукіт молотків лякає жайворонків.
