Результати пошуку слова: Било
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Сонце било золотим промінням просто в вікно і осявало-всю світлицю: боги із божника ласкаво й прихильно всміхалися до Гаїнки, усміхався і дід Шевченко з-під смушевої шапки, і стіни, і комин, і лави — все блищало в золотому промінні і сміялося до неї привітно, гарно… … — це тільки було в неї в голові і било в голову, як молотом.