БІЛИК Іван – Золотий Ра
Я міг би заперечити, що його теж не обминув цей гріх, принаймні в «Історії» скільки завгодно доказів. … Коли б я того захотів, то те моє кріселко, де він щойно мостився в своїй сепійній хламиді та шкіряному кюне, знову б стояло порожнє й не зім’яте, а я сидів би самотою й дивився крізь шиби в ніч, –