Ольга Кобилянська – Через кладку
і «Добрий день»… бовтнула стисненим голосом, і знов приступила крок ближче проти мене, так що ми вже близько станули проти себе, і я виразно міг бачити, як у неї з внутрішнього зворушення дрижала на ніжних грудях ясна легенька блузка. … — спитав я замість всього лагідно й приступив до неї цілком близько.