Skip to content
У відповідь і Половченко шапку із сивої голови здійняв, і Половчиха запричитала, і сльозу Ярина пустила; тільки Оксана, бліда і випростана, стиснувши губи, до коня, на якому прямо Остап сидів, підійшла, і рукою за стремено взялася, і за холодну сталь тримаючись, вийшла на шлях, а там пан…
