Skip to content
То зникне, то’знов, виринаючи з імли, ледь бовваніє, схоже на постать дівочу… …
Зійшов на пагорб, обернувся: уже ледь бовваніють далекі скирти, ферми тонуть радгоспні в імлі небокраю, — …
До того горба, на якому, розкинувшись, бовваніє село.