ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
Хлопці кажуть по-всякому: одні — що не знайшли ще, інші — що майстри-то є, але ніхто з них не хоче брати нашу групу. … Ві-ін, вовчик-братик!» Видно, голодний… … Ми з Василями вже примітили, що небо, тільки-но по чинає братися на світанок, спершу сивіє, наче по ньому розлився Чумацький Шлях від обрію до обрію.