Ольга Кобилянська – Через кладку
«Sancta simplicitas!»[5] думав я іноді про ледве чи навіть вісімнадцятилітню емансипантку, що, як оповідано мені, раз на все заперечувала вищість мужчини над жінкою, скидаючись[6] навіть в деяких хвилинах і опіки братів, що обох сестер майже обожали. … — Будучи на місці вашого батька й братів, я б ніколи не підпирав вашого наміру!