Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Блискуче, омите недавнім дощем віття придорожніх верб ніжно постьобувало його по грудях і картузі, бризкало теплою росою на лице і руки. … Цілими гонами жовтіло нескошене жито, бризкало в землю зерном, і боляче стало Гаврилові.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Мільярди крапок рясніли на папері – більших і менших, бо часом перо бризкало рясніше, а часом – рідше. … Вам аж мастило з суглобів бризкало від несамовитих ударів!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Од його міцної постаті неначе бризкало здоров'я, лилася сила.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Засилало зливу, наганяло пелехаті хмари, бризкало, грюкотіло та ставило від краю до краю семибарвну веселку.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Сонце бризкало в настільне скло, дратувало — смикнув фіранку.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment Його перо, як несамовите, бігало по папері, пищало, скрипіло, цвірінькало, як горобець, ще й до того бризкало.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Потім травневе сонце бризкало в сад промінням, там, де йому вдавалося пробитись крізь густозелену стіну каштанів – на посилані піском доріжки, на траву, на стіни двоповерхової клініки, наче хтось стелив сліпучі, золоті килимки.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Поспіхом виходило на кубанське небо й бризкало таку зливу тепла і світла, що все живе тяглося до нього, ясного та блискучого, а кубанські соняшники повертали на схід свої голови.
