Результати пошуку слова: Бризка

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Posted on by / 0 Comment

Чоловік з борідкою вирвався, бризкаючи слиною, закричав: – … Так думав майор Петришин, не знаючи, що заляпаний бризками підталого снігу кремезний мотоцикліст, який промчав по шосе, розминувшись з їхньою машиною, був не хто інший, як заступник начальника Ранівської міліції Петро Кушнір.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

Ми підійшли до прожектора і сіли біля нього так, щоб нас не обдавало бризками хвиль. … Нічого, крім чорних, мов сажа, валів, гребінь яких навіть не розсипався в бризках, такі вони були щільні. … Але в цей час нове ядро облило його бризками з голови до ніг.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

І показували – той рукою, а той пужалном – десь отуди, назад, де стріляло, і з очей їх приском бризкала люта ненависть, погроза… … гукае на всю комендантську, тупотить, бризкає отруйною слиною крізь золоті зуби і напомповує себе, щоб ударити ще.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Челядь і гості кинулись допомогти Левандовському, хто пробував влити йому в рот рому, хто почав старанно змочувати йому голову й бризкати холодною водою в обличчя. … «Ні, полум'я в ньому не згасло, воно тільки таїться й бризкає іскрами, але може кожної миті спалахнути страшним вогнем…

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Хвилі підкидали мене й обсипали бризками, і з кожним черговим зануренням човника я сподівався: це вже кінець. … Між нагромадженим скеляччям вирували й пінилися буруни, величезні хвилі одна за одною гуркітливо здіймалися вгору в шумовинні й бризках.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Він дудлив її нахильці; випив з півкварти – й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову… Як бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне, так ті ковтки горілки зразу вигоряли, вилітали парою… Він кинув на стіл порожню посудину, побіг додому; поліз на піч. … Хоч тряслася рука старого писаки, хоч бризкало перо, –

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Спершу сонячні промені бризкають на пласкі майданчики дахів, на тераси, що полум’яніють квітами, потім сонце ллє золото вниз, на стрічки тротуарів-ескалаторів, що розносять у всі кінці міста строкатий натовп людей. … Мати пригорщами бризкає на мене воду.