Бриючий Posted on by / 0 Comment бри́ючий – прикметник (вживається у сполученні 'бриючий політ') відмінок однина множина чол.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment (калька!) поплентач прихвостень (калька!) попри все не зважаючи на все поприземний політ бриючий (калька!) порадливий винахідливий; рос.
КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі Posted on by / 0 Comment Якщо йому вдасться перейти на бриючий… Він рвонув ручку на себе, щоб різко зменшити швидкість, тоді штовхнув її вперед і круто ліворуч. … Погасити швидкість і перейти на бриючий – тоді він почне петляти, і хай-но спробують улучити в нього… Та він знав, що влип.
