БАРКА Василь – Жовтий князь
Несучи порожні торбинки, вони знесилено протуляються крізь натовпи; лягають на камінь, вкритий сумішкою снігу і грязюки, їх півживі тіла всюди навкруг вокзалу: долі – на бруковиках і на цементових плитах під стінами, а ще більше біля паркана. … Втомившися, зважила в повіві плавкі цятки і повела їх просто, кладучи на заметений брук.