Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Побіч тротуару дзюркотить вода, а на бруку ще лежить брудний, потовчений сніг, подібний до шоколадної галви. … Кругле, буйне каміння на бруку, вигладжене колесами, вимите дощами, блищить. … Брук блищить од світла ліхтарів. … Хтось штовхає її, вона того не помічає й виходить на брук, до коня мого візника.