БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
якось промайнула, та не встигла навіть до кінця оформитись, думка в Максимовій голові… А пісня гриміла, пересновувана брязкотом склянок і сердечним гомоном заздоровниць. … Автоматники й брязкіт їхньої зброї лишились десь там за дверима, разом із темрявою. … Десь за цією метушнею й брязкотом зброї, –