НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Ба будуть, бо ти таки Бубка й Бубчиного кодла й хову, – … – Бо мiй батько хахол, то й Бубкою дражнили, а наш вчитель Хвадей Терентєвич казав, що я вже Бубков, а не Бубка. … – промовив Бубка до Дувида, як людини, що могла зрозумiть Бубчинi слова. … – крикнув Бубка. … То був старий Бубка, батько того парубчака, такий смуглявий, як i син.