Борис Грінченко – Під тихими вербами
— Братики,— промовив до їх Васюта,— не будьте свиняками! … «Будь же,— каже,— ти, проклята, навіки зозулею!» Дак вона — пурх! … — почула Гаїнка чийсь голос і побачила на рундуку якогось пана. … — Будь я первой падлець, если не іздєлаю! … — озвався глузливо чийсь голос, що здавсь Зінькові по знаку.— Оце тобі за жалоби губернаторові.