Анджей Сапковський – Останнє бажання
Сидів на кріслі, різьбленому з чорного дерева, ноги витягав у бік каміну, при якому грілися два пси. … Заревла гучніше, ніж будь-коли досі. … Перестав чути будь-що, бо вороняче око й чистотіл починали діяти. … Будь ласка, не роби дурних мін. … Будь ласка, коротко. … Можу застрягнути в якомусь містечку вздовж Лютонського тракту.