ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Галя пирснула, бо несила їй було дивитися на цього глиняного чоловічка. … – Вчительки тут, поки директора не було, кладовку зробили. … – Сарай нікому було звести, – … Одне вікно було завішене чорним папером, а друге так закіптюжилося, що краєвид за ним пливав у сірому тумані. … Треба було зайти спершу до мене!