ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Невисокий, хромий на праву ратицю (десь Алей кропнув його), у черленім сардаку, черлених гачях, з-під крисані ріжок стирчить, морда цап’яча з борідкою, задерта, очі булькаті: “Я гезде, тутечки, ти мене кликав?” Діди оніміли.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment …обличчям і гостроверхою головою; рот широкий-трохи не до вух, ніс приплюснутий, а на кінці одутлий та круглий, мов волоська ріпа; вуси, руді та довгі, униз загнулися, Ьчі – бульками з червоними жилочками на білих баньках.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment дзвенить і булькотить струмочок – весна сховала все од людського зору, закрила темним запиналом, –
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment …животик, широко одкривали свої ласкаві, золоті ротики… Ще я любив дивитись на зорю після заходу сонця і кидать камінці в срібні води ставка… Я кину камінець, а він булькне, і після нього довго що йдуть по золотій вечірній воді за колами кола, все ширше й ширше, а потім зникають, і вода знов стає спокійною, темною і тихою… Я питав…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment бовкнула Мелася, бо в неї думки часом недоброхіть вискакували наверх, неначе бульки з дна на мулкому ставку.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Здимів, зник, випарувався, щез, пропав – як булька на воді.
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави Posted on by / 0 Comment Бандери зникла, як булька на воді.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Вдоволено заплющив маленькі, масні, схожі на поросячі, очиці, дослухаючись, як булькає смаковите вино, заповнюючи бездонне черево.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі Posted on by / 0 Comment Тепер Пух тримав тичку з одного, а Кенга – з другого боку річки, а далі вони разом опустили її до самої води, і невдовзі Крихітка Ру, який усе ще захоплено булькав: "Дивіться, як я плаваю!" –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Він ще пускав ротом рожеві бульки, хоч обличчя й руки взялися вже смертельною сіризною.
