Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment І вдалині біля зарогу простуджено бухикнуло весло. … А поруч нова електростанція підводиться, біла-біла, мов яблуня в цвіту, і потужна, куди там старій бухикалці до неї. … Над водою тихо заколивалося світло ліхтаря, і весло лунко бухикнуло за кормою.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment Щось бухикнуло, зачмихало, наче паровоз, коли рушає, а тоді гримнув вибух, і земля знов задвигтіла.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Дядьки, що враз стали дідами, бухикаючи на все село, кров’ю відхаркували той Хорол, ту гнилу безправну осінь. … Розриваючи груди, кашлем будили село, а коли бухикання в якомусь дворі змовкало, так і знали: ще однією вдовою більше стало в селі.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment — і йшла запарювати для меншої липовий цвіт: та, скулена під рядниною, по собачому гулко бухикала на печі, примудрившись застудитися серед літа — і акурат тоді, як Ганнусю мали виряджати з іншими жінками й дівчатами не куди небудь, а до самого Києва — з гаптованими рушниками на продаж до монастиря: вишивала Ганнуся лепсько.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment 8 Тут зараз підняли банькети Замурмотали, як коти, І в кахлях понесли пашкети, І киселю їм до сити; Гарячую, м’яку бухинку, Зразову до рижків печінку, Гречаний з часником панпух.
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Бухикав він довго, довше, ніж було потрібно.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment На столі стояла гасова лампа, коло неї лежала купа документів і Чубенкова планшетка з картою, товстий дубовий сволок перерізав стелю, на сволоку сажею з свічки зроблений хрест, чисточетверговий чи з водохреща, і на печі щось важко й довго бухикало всіма легенями.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночi нi разу не бухикнув.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Вона чула, як кричить якийсь нічний птах у лісосмузі і хтось бухикає у соломі нагорі, де спали чоловіки, а Таня, підклавши руки під голову, все дивилась на високу мерехтливу зірку в небі.
