Сонце заходить – Андрій Чайковський
На свойому бігу вона розливається в два рукави, які знову сходяться і творять великий острів. … Так воно, панове товариство,— наше сонце вже заходить… Пошукаймо між собою такого могутнього Йозуа, щоби в бігу його задержав, бо настане така пітьма, що собі самі порозбиваємо лоби у цій темряві одні об одних.