Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Біля самого лісу злобно загаркавив, задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи, заахкала на леваді луна. Докія, почувши постріли, зупинилась біля перелазу. Тепер будеш біля свого поля ходити. — Біля самого Бугу, — Зразу за містком біля похилого плоту хропів на всю вулицю напівроздягнутий, обліплений мухами бандит.

Адріан Кащенко – Славне військо

Нелегко, мабуть, було козакам уперше перетнути бурхливі пороги, де і в наші часи нерідко розбиваються човни на тріски, та козаки подолали той небезпечний шлях, і звідтоді Дніпрові пороги та козаки стали рідними братами на кілька віків, і все тодішнє козацьке життя снувалося біля порогів.

Семен Скляренко – Володимир

сап’янова шкіра.) чоботях, з мечем біля пояса – молодий, дуже гарний лицем син князя Святослава. Лодії одна за одною зупинялись біля круч. А далі Микула почув кроки – хтось ішов стежкою серед дерев і кущів, кроки лунали все ближче й ближче, ось дві темні постаті окреслились на кручі біля човна.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Галя розпрямилася біля балії, відчуваючи, як солодко ниє в неї спина, і задивилася туди, де звивалася в глибокій долині річка. –  Степан із кимсь біля школи. Тепер біля їхніх правиць стояло по білій філіжанці, і оточував їх срібно-синій сутінок – тік на них, як те ж таки молоко.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

От кілька років тому був у Зліві біля Глубокої один лісник з таким паскудним прізвищем Пиндюр. Від п’ятьох, що сиділи біля стола, дістав майже одну і ту саму відповідь: "через Сараєво", & Він сидів сам-один біля столика, коли до нього підійшов якийсь пан, сів навпроти і швидко запитав: –

Григір ТЮТЮННИК – Вир

На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному — Йонька. Велика, вкрита соломою хата притулилася біля яру, поруч з нею хлів, ще далі, в садку, клуня — житло для горобців та голубів, що воркують під бантиною у солом’яних кошелях. Але як швидко побіля вогню не бігай — все рівно обпечешся.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Людина, що сиділа біля столу, видимо, невелика на зріст, коренаста і сильна, з виправкою військового, підняла голову і, не відриваючи пальця від крапки в центрі Атлантичного океану, запитала: – Нарешті він зупинився біля столу і хрипло сказав: – Біля них, коротко дзенькнувши, упав фінський ніж.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

— Без попередження, віроломно, безчесно… Богдан, нахмурившись, стоїть біля столу над розкритим конспектом, наче пригадує щось. На перехресті біля репродуктора — натовп. Найлюдніше в парку біля пам’ятника Тарасові. Біля іншого магазину галас, тиснява, люди за чимось товпляться, виявляється, розхапують все, що є, —

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Раптом біля старого вітряка, що стояв край поля, немов на вічній варті, юнак побачив дівчину. Вона безпорадно оглянулась, ніби шукала когось, і попростувала до гурту багатостраждальних автолюбителів, що юрмились біля своїх понівечених лімузинів. …Якась машина різко загальмувала біля самісінького тротуару, Платон аж відсахнувся.

Люко Дашвар – Мати все

Вона глянула на мішок, біля якого вже відмітилося собача. Із брудної й при дощі «тойоти» біля під’їзду за вагітною роздратовано спостерігав мужчина років тридцяти, настільки звичайний, що, коли б не стильна борідка а-ля демон і хитруваті очі, у натовпі й не розпізнати. Зупинився біля дверей — що за маячня?