Результати пошуку слова: ВІЛ

Гончаренка Частина перша ПРИВИД НА ВІЛЛІ “ДВОХ ЩАСЛИВЦІВ” І Приватний детектив Джордж Лі, залишивши в ангарі свою “Ластівку” – птахоліт дещо задавненої конструкції, простував бузковою алеєю до вілли, що була стилізована під романтичну древню фортецю із зубчатою вежею в центрі.

ВІЛ-інфіко́ваний – прикметник відмінок однина множина чол.

Одним із перших документів, розроблених цією Радою, був Кодекс належної практики у виборчих справах, який звів разом і кодифі- кував основні європейські принципи організації вільних та демократичних виборів1. Ця система, проте, не цілком задовільна головно через те, що вона зобов’язує 57 Щодо подальшої інформації див.

Окремою медичною і соціальною проблемою є ВІЛ-інфекція. Пандемія інфекції, що спричинюється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекція) висуває перед перинатологами завдання щодо запобігання перинатальній трансмісії ВІЛ, ведення вагітності на фоні інфекції, визначення інфекційного статусу новонародженого ВІЛ-інфікованої матері.

Хай вільно проживають на Україні усі нації; хай усяка живе по-свойому… бо національний грунт потрібен для кожної. Заіржавіли за півсторіччя двері «спецхранів», одкри-ваючись з великим зусиллям і рипінням, лише починають випускати з-під арешту імена і твори інтелектуалів, які роздумували над проблемами.

Тут князь уже підводить тьмяні, вицвілі, з блідо-сірими баньками очі на гумового короля. Принцеса Еліза раптом повільно, задумано виймає з торбинки гарненький, поблискуючий бузково-синюватими хвильками парламутру револьвер, ступає до Нептуна й якийсь мент дивиться на відвернену вбік байдужу, чужу, вперту голову.

На початку п’ятдесятих років – це переважно люди, засуджені ще під час сталінського терору кінця тридцятих, яким до звільнення залишалося кілька місяців. Таким при звільненні видавали паспорти "з рогами", тобто зі спеціальною відміткою: "На підставі положення про паспорти…&

Шукати зілля на людське божевілля. Княжну везли на волах повільно й обережно, як пиво, щоб не бовтати. їм невідомий поквап, не знають вони метушняви, колотнечі, все узгоджують із сонцем, з місяцем, з порами року, з їх повільними змінами. Час тягнувся повільно й тяжко. Адельгейда не відповіла.

Ми здебільшого ходимо в цивільному – самі розумієте: нелегко було б нам робити свою справу в «повному параді». Сьогодні обидва вони в цивільному, і буде, мабуть, краще, якщо їх зустріч скидатиметься на цілком випадкову. Старенька зустріла патруль і розповіла свою пригоду.