Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
— Зіновій помовчав, немовби вагаючись вимовити щось дуже важливе чи, може, сумне, бо поглянув на маму… … — вагалася. … пообіцяв, не вагаючись. … Звідси й золота ваша вага. … — Я вагався, чи варто говорити йому прикрі речі. … згодилась вона без вагання, немов наперед була впевнена, що ніяка ворожба до неї не пристане.