Результати пошуку слова: Ваз

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Кинув лінивий погляд на мармуровий столик, де стояли вази з виноградом. … У 1900 році англійський археолог Артур Еванс відкрив на острові Кріт руїни величезного палацу з античними вазами та численними фресками, які не мали нічого спільного з грецькою і римською культурами.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Сооллі вийшла і знову з’явилась у накрохмаленому фартушку, з тонкою косинкою на біло-рожевій шиї і граціозно поставила перед ними вазу з цукерками. … З хвилину ми стоїмо біля мого будинку, на камінному ґанку, де у великих глиняних вазах світяться нічні фіалки, а крізь камінну в’язь над перилами видніється зоряний пил.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

У всiх палатах, галереях, переходах, на колонах i арках, якi вони минали, почепленi були чудовi тканини, стояли золотi, емалевi й срiбнi амфори й вази, скрiзь висiла зброя – мечi, кольчуги, щити, а в багатьох мiсцях у скляних скринях лежали корони, хрести, царськi одежi…

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Posted on by / 0 Comment

…колекціонерів, де всіма нотами гами бриніли кришталеві келихи, полискувало димчасте гутне скло, сяяв синій, жовтогарячий, темно-зелений, білий фаянс межигірських тарелів і ваз, а на стінах у подряпаних рамах і зовсім без рам висіли темноликі ікони, старшинські «парсуни», рожевоблакитні акварелі XVIII віку, пригаслі в сутіні занедбаних кімнат…

Любко Дереш – Намір!

Posted on by / 0 Comment

Я почував себе як у зоні бойових дій, де в будь-яку хвилю можна ступити на міну — розбити вазу, подряпати побілку, перекинути пальму в кадці чи щось т.п. … Підлити вазонки, наприклад, погримати баняками, пошуміти, переночувати — словом, створити враження, буцім у хаті хтось живе.

ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога)

Posted on by / 0 Comment

Народна етимологія – переробка в народній мові запозиченого чи незрозумілого слова за зразком близького своїм звучанням зрозумілого слова; у свідомості мовців слово пов’язується зі схожим фонетично до нього, але іншим за значенням, на зразок: бульвар – гульвар; вазелін – мазелін.