Результати пошуку слова: Вдар

Вдаряння

Posted on by / 0 Comment

вдаря́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний вдаря́ння вдаря́ння родовий вдаря́ння вдаря́нь давальний вдаря́нню вдаря́нням знахідний вдаря́ння вдаря́ння орудний вдаря́нням вдаря́ннями місцевий на/у вдаря́нні, вдаря́нню на/у вдаря́ннях кличний вдаря́ння* вдаря́ння*

Вдарувати

Posted on by / 0 Comment

вдарува́ти – дієслово доконаного виду (обдарувати; подарувати) Інфінітив вдарува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа вдару́ймо 2 особа вдару́й вдару́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа вдару́ю вдару́ємо, вдару́єм 2 особа вдару́єш вдару́єте 3 особа вдару́є вдару́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Стій!»-і тіло їй мовби здерев’яніло, втратило гнучкість і зграбність, не могла ступнути ногою, не могла зворухнутися – отак би впала, вдарилася об землю і вмерла тут, щоб не бачити цього чужого міста, не відчувати на собі повзання липучих, мов гусінь, поглядів, не знати приниження і страху, зрівнятися з отими вівцями на заріз.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

– Старiйшина Улiб сказав: "Ант вже багато прожив на свiтi, вiн старий i немiчний, покличемо його до себе!" А старiйшина Воїк вдарив мечем об землю й морив; "А хто берегтиме наш скарб?" Тодi всi сказали: "Нехай вже сам Ант думає, кому берегти скарб".

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Збираються по дзвону з церкви: два вдари підряд – дієва, три – обі разом. … На тім тижні за Чорноморця триста поклонів казала вдарити, а що я там проступила такого? … Ми зможемо перемогти тільки єдністю, дружним вдаром на ворога! … Бо знав наперед, що той відповість на це вдаром кинджала, не турбуючися, що завтра за це його розстріляють.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Опер, здавалося, ось-ось вдарить її, зіштовхне зі сцени… … Мене вдарило обухом інше: Пополудень уже поінформований про мою розмову з Софією Корчуватою. … професора цього мудрого, художника, реставратора, й потрусити, розворушити, вдарити врешті. … Коли вдариш батогом чи й пужалком, то побіжить.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Він рвонув могутньою рукою лівий повід, залізні вудила брязнули між кінськими зубами, роздираючи Зюзеві рота, повернули коневі шию на місце, а важкі дідові ноги водночас з цим щосили вдарили коня в здухвини, кидаючи з місця учвал. … Вдарився в м'яке, вхопив його хтось за руку, міцно стиснув, витяг з чулана – Ситник!

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Олекса почервонів, вдарив заворітницею об коліно — і груба деревина розламалася, як скіпка. … Мовчки, з тою ж усмішкою на устах, Олекса взяв другу заворітницю з купи, вдарив об коліно — переломилася й вона. … — Та ти бий… Ліпше ти мене вдар — лиш не стій мені над душею, не виїдай ми печінок.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Вслуховувавсь у цей химерний концерт крапель, деякі вдаряли об воду, а деякі дзьобали камінь. … Скочила на ганок, зігнавши метелика, вдарила долонями двері і розпалено влетіла в кімнату. … –  Вдарилась учора об одвірок, – … Цього разу він зірвав із неї сорочку, роздерши її пазурами, і вдарив дзьобом їй під серце.