Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Тільки він спробував упхнутися до пристані, ведучи коня у поводу, як на його голову сипнулася кипа обурених побажань: — … А ведь ту, их не то что не меньше, а даже и более. … Широкоплечий гусар у червоному жупані із звислими рудими вусами, дивом почувши це з іншого кінця столу, встав і заревів немов ведмідь: —