Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода
Вишневський махнув рукою и закрокував до килима, на якому вже ждав обід. … По третій чарці, вже за печенею, Григорій став жалітися на світ, на долю та на епіскопа, який уперся, мов віз у пень. … Чи то живий, чи то вже мертвий… … — почувся грудний протяжний голос, і на порозі стала ще молода, та вже огрядна жінка.