Результати пошуку слова: Вже ж
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон
Пливли перед ними i безслiдно зникали маломiстечковi доми i все тi ж самi люди, наче потертi меблi у хатi, мiж якими роками можна ходити, не помiчаючи навiть. … Свiтили вже свiтло. … Добре, що ти вже прийшов… Марта стрiла його спокiйно i дiловито, їй було душно од вiчних турбот. … – Говори вже, що там таке?