Результати пошуку слова: Виказ

ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно

Posted on by / 0 Comment

Мене такий поворот зробив гнівним (бачиш, я не вживаю більше слів на зразок «нудним» чи «нервовим», тому шо ти висловився про них критично), так шо я пішов до Баті й виказав йому. … Рав Д.(спантеличений, жестами виказує своє спантеличення).

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

Я нікому ще не виказав жодної дитячої таємниці! … – Але ж ти нічого не сказала про це нашому доброму королю Марципану, а я виказав! … Я ж вам все-все завжди виказував, що роблять і Пундик, і Соложеничка, і Карамелька, і навіть ваша донька Марципанка!..

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Зустрічаючи їх на вулиці в шортах, священик не озивався до них, але й не виказував осуду, а коли ввечері вони виходили в довгих штанах, усі троє при зустрічі чемно розкланювались. … Не раз протягом дня Девід шкодував, що виказав їм слона, а надвечір навіть подумав був, що краще б йому взагалі ніколи того слона не бачити.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Тут він виказував свою силу й свій розум. … А оглянуться, стануть допитуватись, він ще й виказує: отой, мов, або ота вкрала! … Лице його нічого не виказало – ні похвали, ні огуди; тільки ледве примітні іскорки зажевріли на одну хвилину в його чорних очах, та й ті потухли… Він почухав бороду.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Вона все бубоніла, виказувала, але далі можна було й не слухати, він обернувся й мовчки рушіїв із двору. … Згадав, що співав колись, казали, що має гарний до співу голос, чули його коні ночами на пасовищі, і Катря чула, і з хлопцями на кордоні під настрій виказував цей материн вроджений дар…

ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»

Posted on by / 0 Comment

Вона хотіла підійти до Тимошевої дружини, обняти її, хотіла припасти, як до матері, виказати всю свою ласкавість і жаль, але соромилась сторонніх, що стояли навколо. … Його вкривала темрява, та він виказував себе, час від часу кидаючи навколо могутній струмінь світла з прожектора.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Вихилитись у цій хвилі вікном і понизити її перед дитиною, виказавши себе, що «дома»? … Через хвилину найсильнішого напруження вона нараз, мов тратячи відразу всю досі виказану силу, зімліла в його обіймах і подалася цілим тілом безвладно взад.