Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
В мене тільки одно прохання: чи не можете ви вилаяти мене швидче, я занятий. … Я дивлюсь на його спітніле лице й розумію, що йому треба вилаяти мене, треба викричатись, виявити власне благородство: адже він заслужив це, він одмовився від трьохсот карбованців, а дома десь, справді, помірають із голоду.