Результати пошуку слова: Вили
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана»
А він сидів нерухомо, прямий і високий, опустивши на широку долоню вилицювате обличчя з важким лобом, навислим над глибоко запалими очима. … З радіорубки дивилося широке вилицювате добродушне обличчя з вузьким розрізом очей. … Усміхалося поруч рожеве, товстощоке обличчя, підстрижені вусики вилискували міддю.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леЄінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека – все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті. … Пусто і дико було на тих лісових кладовищах, забутих богом й людьми, де лиш готури гутіли та вились гадюки.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Знав-бо печальну долю біснуватих, яких приховували у темній печері; вони там металися на чепі, кричали й просилися, вили й проклинали себе та світ: упокорювали їх, окрім молитов, ще й батогами. … З-під шапки виливалося на плечі густе, сиве й кучеряве волосся, і коли він ішов, то розвіювалося воно в нього за плечима.