Результати пошуку слова: Випит

Ось хутко й стара вернеться… Ну, на здоров’ячко… Випийте… Увесь цей час Григорчук чекав i не пiддавався, хоча йому, мабуть, бiльше хотiлося закусити неприємний горiлчаний смак, нiж випити. … Любив i випити, i погуторити. … Поспати, поїсти любить… Випити. … Обидва вже встигли випити й мають веселий настрiй.

Коли він зволив морщитися, показуючи міцність випитої горілки, або цмокав губами, милуючись смаком горілки, то й вони всі робили те ж саме, щоб догодити його ясновельможності. … Після сього пана полковника запрошено випити по другій чарці. … Усякому давалося випити на його волю й комплекцію.

Його нiхто не прохав випити-закусити, вiн нiкому нiчого не казав. … –  З вами, кумо, випити? … хоч випити, – … Чи не можна б спершу засвiтити, та тодi випити, коли так заманулося, – … Марина слухала, коли-не-коли випитуючи то про те, то про друге. … – А в них є що випити? … – За се випити!

— дивується Іван Тимофійович, але по широкому обличчю, кольору добре випаленої цегли, та блискові в очах видно, що він і в самому пеклі не відмовився б випити. … Захотілося чарку випити, от і зайшли». … — Таких, як Полікарп, яким пудом муки можна задобрити, з іншим — чарку випити.

Випити, в гречку скочити, благовірну відмотузити? … Їм то є завжди що випити – за радянську владу і її органи на місцях, – … Тому пішов на кухню, приніс склянку води, заліпив жінці пару ляпасів і примусив випити до дна. …  Якщо у вас є що-небудь випити, в крайньому випадку – валер’янка, то налийте.

Майор запросив мене випити з ним і з двома іншими офіцерами. … Треба випити. … Я погодився випити з ними. … – Ти не хотів би чогось випити? … Чи не хочеш випити, любий? … – А ти не хочеш випити? … Я не хочу впиватися, але випити ми вип’ємо. … Хочете випити, Бартоломео? … Одна кав’ярня була вже відчинена, і я зайшов випити кави.

Йому хотілося швидше лягти й випити соди. … Хочете випити? … Полковник запросив Gran Maestro випити з ним за компанію; метрдотель відповів, що він на роботі. … Сьогодні обійдемося без аматорських фото, без напівп’яних звірянь, докучливих умовлянь випити чарку і буденної нудоти консульського побуту». –

Повели Хруща у Гетьманське; засадили в тюрму за залізні штиби; давай випитувати та розпитувати. … й дали трошки горілки випити. … Коли не було за що випити, піджидали – може, хто піднесе чарку-дру-гу. … Воно, мабуть, жінко, в нас у хижці й горілка є… Ми так давно бачились з Чіпкою, що годилось би й випити.

Щоправда, коньяк ми теж пили, але гадаємо, дами не відмовлять нам у приємності випити разом з нами. … –  Ну, тоді…- Поет заховав руки під стіл, нюхнув навіщось із випитої чарки і притишеним, як завжди перед читанням віршів, голосом сказав: – … Вмостився й Коснятин, розгортаючи долонею вуса: завжди готовий був смачно випити й поїсти.