Результати пошуку слова: Вира
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Коли вона зовсім порівнялася зі мною, її обличчя нарешті набуло правильного виразу: воно було усміхненим. … Мені було приємно дивитися, як вона їсть – із апетитом, із виразом непідробного блаженства на обличчі. … Після третьої чарки (я не закусював) дівчинка на кулі здалася мені об'ємною, а вираз обличчя – живим.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
Виразні уста з ямочками, повненькі й рожеві, були випнуті й надзвичайно гарні. … Чималі карі очі дуже виразно виступали на її матовому білому виду, світились без блиску, без іскор, якимсь тихим рівним світом і були навіть трошки смутні. … В одного їй припадали до вподоби гарні виразні очі, в другого чудові вуса, в того червоні уста.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
В очах його промайнув той самий дивний вираз, що й у Валі, і Ольга відчула, як у спину їй війнуло холодом. … Ольга вже добре знала отой її, як казав Ярослав, “натхненний” вираз обличчя! … Напруга й неспокій зійшли з його обличчя, великі виразні риси якого були немов витесані з каменю, і тепер воно здалося дівчині навіть веселим.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі
Сердюк із байдужим виразом на обличчі, недбало торкнувся важелів і ручок на пульті. … Мабуть, вираз обличчя у мене був дуже розгублений, бо Іван Гаврилович підійшов і стиха запитав: – … На нього дивилося кілька десятків очей з-під великих світлих касок; у декого з солдатів ще не зник з обличчя сонний вираз.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
На обличчі застиг якийсь лагідний вираз. … Широко відкриті, сухі застиглі в якомусь дивному виразі очі – втоплені в обличчі мертвого сина… … Каже, що походить з Києва, але говорить з виразами, яких уживають селяни на Чернігівщині. … Ніколи до того я не припускав, що із льоху так виразно можна чути розмову.