АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари Posted on by / 0 Comment Маріка вмить спохмурніла. … Маріка вмить насторожилася: –
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment – Та й про тебе, мій любий родичу… Утана вмить забув і про сьогонічну пожежу, яку сам же викликав, і про жахливе крісло, обтягнене людською шкірою, й запитав: – … Дар’явауш ледь помітно кивнув золоченим навершям списа, погонич тріпнув віжками, й колісниця вмить опинилася на мосту.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Вона розмотала тюрбан і вмить одягнулась. … – Я теж можу Еас знищити вмить!
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Його вмить постаріле та змарніле лице виражало приреченість. … При моїй появі у рубці всі троє вмить припинили базікання, підхопилися з крісел і привіталися.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Якщо ви ведете собаку на повідку, переріжуть вам ремінчик і вмить немов крізь землю проваляться: ви ошелешено витріщаєтеся на обривок, – … вирік Ванек, не роздягаючись ліг на койку і вмить заснув.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – INTERMEZZO Posted on by / 0 Comment Одна хвилинка темного горя – i вмить усмiхнулось направо, усмiхнулось налiво – i золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.
Павло Загребельний – Син рибалки Posted on by / 0 Comment Він налетів косим крилом, крупні краплі хльоснули по воді, потім по шлюпках, вмить намочили студентів, і незабаром навколо чулися лише глухий шум, збуджені вигуки змокрілих студентів та десь неподалік густі гудки буксира, що давав знати про своє наближення.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment I Володько шмигнув у запiчок по тi свої копiйки, вмить їх находить i несе. … Володько рiшив йому допомогти, взяв його дощину, витер, що там на нiй було, i вмить заповнив її своїм письмом.
УКРАЇНКА Леся – Поезiї Posted on by / 0 Comment I встане велетень з землi, розправить руки грiзнi i вмить розiрве на собi усi дроти залiзнi.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment І досить на той час стукнути кому-небудь сінешніми дверима, щоб серце Семенове зупинилось в грудях, перестало битись, а змарніле обличчя вмить пополотніло.
