ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment То був холодний та вогкий листопадовий вітер, і я знав, що в горах іде сніг.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку Posted on by / 0 Comment Сашко уявив собі фронт у сполохах вогню, з трасами кулеметних та автоматних черг і вогкий окоп, батька в мокрих чоботях, змерзлого, схудлого, з жменею солдатів.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Вогкий морок ніби обгортає вогонь непроникним чорним ковпаком.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Вже сонце сховалось за ліси, вже й тінь впала на Віслу, на завіслянські бори, а сиза імла вкрила береги, неначе наміткою, а Гризельда все ходила по садку і не примітила, як смерклось надворі, як вогкий туман обкропив її русяві важкі коси на голові срібними крапельками.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила: вогкий, чудовий сандал і темна аняна, і блідо-рожева паталя, і ясно-червона бімба, і міцно пахучі парфуми пріянгу та чорний альоес, і чудна масть з червоної живиці з лякки… Оподалік у кутку незначно горіло пахуче коріння нарду.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Він почував під ногами вогкий пісок Заріччя, де гуляв у дитинстві з Джоллі Шерстоном, з Томом Курносиком і сестричкою їхньою Трояндочкою… «Давненько це було, –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Максим затис у руці маленький вогкий згорточок.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Тарашкін запалив недогарок і ліг на живіт, освітлюючії вогкий підвал, куди Шельга обережно спустився трохи підгнилою, слизькою драбиною.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Він подумав, що блідо-синє – це відчуття цієї осені, її вогкий та привільний дух.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment З великою таємницею і під пильним наглядом Калнишевського було перевезено до Архангельська, а далі в Соловецький монастир, і там вкинуто у вогкий та холодний льох під монастирською баштою.
