ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Він задихнувся, проковтнув слину, була вона наче морська вода. … Була то одна із найспокійніших книжок – дореволюційний том Нечуя-Левицького, читала неспішливі потоки слів, які грали, наче переливна вода, і це так дисонувало з тим, що робилося в її серці, що вона відклала книжку, взявши до рук томик Кобилянської.