Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Був схожий на всіх смертних, розводив виноград, заставляв вікна бутлями з наливками, пив, як уже сказано, молоко від заводської корови і водночас писав вірші, що вже виходило за межі нормальності. … Міряти такою міркою життя і мати водночас таку дочку… … Машини, мовби живі істоти, водночас здригнулися від запущених двигунів.