Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Отамани на вороних Перед бунчуками Вигравають… а пороги Меж очеретами Ревуть, стогнуть – розсердились, Щось страшне співають. … На улицях, на розпуттях Собаки, ворони Гризуть шляхту, клюють очі; Ніхто не боронить. … Чом у мене коней вороних нема? … Байдуже їм, розлетілись, Мов тії ворони, З кровавого того свята.