Skip to content …азiйської химеричної – жовтий мiсяць, цитрина, неспiле авокадо – прозеленi, все це мiситься в одному тиглi, який шалений, оглушливий для ока фiльм, нема ж йому впину, ярмарково-строкатi ятки на вулицях, хризолiтовий полиск вiтрин у розповнi дня, i над усiм, на придорожнiх щитах – карамельно-яскраво розсмiянi кiлькаметровi… Постерегла й панi: гнiвалась велико, соромила її i матiр: "Ти – мати: чому не впиняєш?" Замикали Настю – вона, було, таки втече; чи дверима, чи вiкнами, а втече. …
Де то вже, хоч жалко, не жалко, а треба впинить: i пострахаєш, було, i покрикнеш на його… Василько меншенький, а навчає старшого брата. 